Протестантизм в Україні: Ранній протестантизм. Пізній протестантизм. Баптизм

Автори

Петро Яроцький (ред.)

Ключові слова:

Гусизм , «чеські брати», Лютерани , анабаптисти, Кальвінізм , Унітарії, Російські єретики, реформаційний рух, протестантизм, Україна, Просвітництво , Лютеранство , Українська протестантська церква

Короткий опис

У книзі осмислюється вплив Реформації на релігійне і суспільне життя в Україні. Об’єктом дослідження є течії раннього та пізнього протестантизму. Відтворюється процес проникнення та особливості поширення в Україні ранньопротестантських течій: гуситів і “чеських братів”, лютеранства і кальвінізму, унітаризму та ін. Подається широка панорама зародження євангельсько-баптистського руху на українській землі у другій половині ХІХ ст. Аналізуються його правове становище, внутрішньоцерковні процеси в умовах російського самодержавства і в радянський період. Завершується дослідження показом сучасного становища баптистсько-євангельського руху в Україні.

Розрахована на релігієзнавців, богословів, істориків, філософів, культурологів, на широкий загал тих, хто цікавиться історією релігії в Україні.

XV-XVII ст. — період великих змін в Європі, час поступового руйнування феодалізму, натурального господарства, інтенсивного розвитку ринкових відносин, географічних відкриттів, колонізації європейцями Америки. Це також час значних змін у сфері комунікації, що були викликані винайденням та поширенням друкарства. Все це призвело до великих змін у громадсько-політичному, культурному й духовному житті. У ряді європейських країн формуються абсолютні монархії, відбуваються трансформації існуючих суспільних інституцій та виникають нові структури. В таких умовах не могло не постати питання про кардинальні зміни в християнських церквах, які на Заході, так і на Сході відігравали помітну роль у суспільстві. Однією з головних подій європейської історії стала Реформація — широкий суспільно-релігійний рух, який продемонстрував на духовному та культурному рівнях кризу феодалізму та початок становлення нових буржуазних відносин. Коли на зміну феодальній прийшла буржуазна еліта, представники останньої починають надавати все більше значення не стільки традиційним суспільним цінностям (становим привілеям, місцю людини в соціальній ієрархії), скільки новим якостям, а саме: ініціативності, енергійності, здатності діяти неординарно тощо. Це не могло не викликати переоцінки цінностей, зокрема, і релігійних.

Якщо у період Середньовіччя домінуючим став стереотип, згідно з яким церква вважалася своєрідною корпорацією, завдяки якій можна досягти небесного блаженства, а священики виконували роль посередників між людьми та Богом, то молоді буржуа, котрі перш за все цінували індивідуальні якості, такий погляд вже не сприймали. їхнім настроям була більш співзвучна думка, що вони отримають спасіння, тобто попадуть у рай, не завдяки комусь, а самостійно. Подібне світосприйняття служило ґрунтом поширення реформаційних ідей. Реформація в Європі утверджувала як богоугодну світську, мирську діяльність. Пом'ягшуючи фаталізм догмату про наперед визначену долю людини (чи до спасіння в раю або до вічного покарання в пеклі), кальвінізм дав можливість кожному, правда, опосередковано, здогадуватися про своє призначення. Ознакою обраності до спасіння слугували: активна підприємницька діяльність, висока продуктивність праці, вища якість послуг, чесне та порядне партнерство, в цілому, успіхи в бізнесовій, торговельній, банківській справах.

По суті, це було світське оформлення нового символу віри. Це була поява ідеології нової суспільної формації в її релігійному вираженні. Нова суспільна формація не потребувала феодальної, тобто католицької, церкви, яка претендувала на єдине посередництво між Богом і людьми, вчила, що лише в лоні цієї церкви, як в Ноєвім ковчезі, можна врятуватися та досягти спасіння. Лютеранство відкинуло католицьку «скарбницю добрих справ» як єдиний засіб для спасіння, вказавши простий і дешевий шлях спасіння особистою вірою без будь-яких посередників. Кальвінізм пішов далі в реформуванні церкви, проголосивши принцип «світського покликання», «мирського аскетизму», щоденної заощадливості як спосіб накопичення багатства. Це означало, що будь- коли і будь-де людина знаходиться на службі у живого Бога і несе відповідальність за надані їй Богом дари — час, здоров'я, власність. Життя належало сприймати, як виконання обов'язку та рух до мети, поставленої Богом перед людиною. Водночас Реформація стала важливим чинником становлення в Європі національних культур. У період Середньовіччя кожен суспільний стан мав свою культуру. Культура селян відрізнялася від культури феодалів, культура феодалів — від культури духовенства і т.д., хоча між ними було багато спільного.

У процесі генезису буржуазних відносин на зміну середньовічним становим спільностям ішли спільності національні. Відповідно формувалися національні культури. Для національної культури характерним є те, що вона синтезує цінності різноманітних станових культур і водночас стає близькою для представників різних соціальних класів, груп, прошарків у межах нації. В період Середньовіччя християнство (не лише як релігія, але і як система культурних цінностей) у повному обсязі було лише надбанням духовенства. Формування національних культур вимагало, щоб християнство стало здобутком усіх соціальних верств. Це завдання й виконувала Реформація, а також частково видозмінені під її впливом посттридентський католицизм і навіть окремі інституції в православній церкві. Через лютеранство і кальвінізм Реформація сприяла утворенню в Європі національних держав, які звільнялися з-під влади середньовічної Священної Римської імперії. Протестантизм у цілому дав могутній імпульс цивілізованому розвитку ряду європейських країн, зокрема, скандинавських. Зрештою, можна сказати, що Сполучені Штати Америки створили європейські дисиденти- протестанти, що втікали в Новий Світ від релігійних переслідувань у Старій Європі.

Глави

  • Вступ
    Петро Яроцький , Петро Михайлович Кралюк
  • 1. Ранній протестантизм в Україні
  • 1.1. Гусизм і «чеські брати»
    Петро Михайлович Кралюк
  • 1.2. Лютерани і анабаптисти
    Петро Михайлович Кралюк
  • 1.3. Кальвінізм
    Петро Михайлович Кралюк
  • 1.4. Унітарії
    Петро Михайлович Кралюк
  • 1.5. Російські єретики і реформаційний рух на українських землях
    Петро Михайлович Кралюк
  • 1.6. Відображення реформаційних ідей в українській суспільній думці кінця XVI — першої половини XVII ст
    Петро Михайлович Кралюк
  • 1.7. Місце протестантизму в національно-культурному житті Русі XVI — першої половини XVII ст. (шкільництво, книгодрукування, розвиток мови)
    Вікторія Любащенко
  • 1.8. Наукова і літературна діяльність протестантів в Україні
    Вікторія Любащенко
  • 1.9. Просвітництво і прояви пієтизму в Україні
    Вікторія Любащенко
  • 1.10. Лютеранство і кальвінізм першої половини XX століття. Формуванння української протестантської церкви
    Вікторія Любащенко
  • 2. Пізній протестантизм в Україні
  • 2.1. Баптизм. Богословський портрет
  • 2.1.1. Особливості дослідження, історіографія баптизму в Україні
    Сергій Вікторович Санніков
  • 2.1.2. Уявлення про джерело Богопізнання (принцип Sola Scriptura)
    Сергій Вікторович Санніков
  • 2.1.3. Уявлення про людину і спасіння
    Сергій Вікторович Санніков
  • 2.1.4. Церковний устрій, священнодії, служителі церкви
    Сергій Вікторович Санніков
  • 2.1.5. Практичне церковне життя
    Сергій Вікторович Санніков
  • 2.2. Виникнення баптизму як окремої релігійної течії
    Сергій Вікторович Санніков
  • 3. Зародження євангельсько-баптистського руху в Україні
  • 3.1. Закономірність появи євангельсько-баптистського руху в Україні
    Юрій Євгенович Решетніков
  • 3.2. Передумови євангельського пробудження в Україні у другій половині XIX ст.
    Юрій Євгенович Решетніков
  • 4. Розвиток євангельсько-баптистського руху на українській землі
  • 4.1. Євангельське пробудження на півдні України
    Юрій Євгенович Решетніков
  • 4.2. Євангельське пробудження у Київській і Єкатеринославській губерніях
    Юрій Євгенович Решетніков
  • 4.3. Євангельське пробудження у Таврійській губернії
    Юрій Євгенович Решетніков
  • 4.4. Перехід до баптизму
    Юрій Євгенович Решетніков
  • 5. Правовий стан євангельсько-баптистського руху наприкінці XIX— початку XX ст
  • 5.1. Думка Державної Ради 1879 р. про духовні справи баптистів та її вплив на становище українських баптистів
    Юрій Євгенович Решетніков
  • 5.2. Закон 1883 р. про дарування розкольникам усіх віросповідань права богослужіння
    Юрій Євгенович Решетніков
  • 5.3. Положення Комітету Міністрів 1894 р
    Юрій Євгенович Решетніков
  • 5.4. Соціально-політичні погляди євангельських віруючих
    Юрій Євгенович Решетніков
  • 5.5. Державні акти про віротерпимість (1903-1906 рр.). Утворення Союзу євангельських християн
    Юрій Євгенович Решетніков
  • 6. Євангельські християни-баптисти у радянський період
  • 6.1. Український баптистський рух у першому десятилітті радянської влади
    Юрій Євгенович Решетніков
  • 6.2. Євангельський рух в Західній Україні
    Юрій Євгенович Решетніков
  • 6.3. Переслідування віруючих у 30-ті роки. Поновлення діяльності українських баптистів під час Великої Вітчизняної війни
    Юрій Євгенович Решетніков
  • 6.4. Становище і діяльність Союзу євангельських християн-баптистів у повоєнні роки
    Юрій Євгенович Решетніков
  • 6.5. Розкол у баптизмі у 60-ті роки та його наслідки
    Юрій Євгенович Решетніков
  • 7. Діяльність євангельських віруючих у незалежній Україні
    Юрій Євгенович Решетніков

Завантаження

Опубліковано

February 18, 2002

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Детальніше щодо доступних форматів публікацій: Друкований Екземпляр

Друкований Екземпляр

966-7742-05-9

Фізичні розміри